Понеділок, 10.12.2018, 12:30
Вітаю Вас Гість | RSS

НВК с. Видраниця

Форма входу
А ви знали що...
Календар свят і подій. Листівки, вітання та побажання
Статистика

Онлайн всього: 2
Гостей: 1
Користувачів: 1
SK

Творчість читачів

Казки добринки

Казки живуть у лісі. Вони ховаються між густим гілля дерев, під кущиками, у пахучих квітах, навіть у пташиному гнізді.

Одного разу на пошуки лісових казок вирушив малий Андрійко. Стежечка, наче стрічка тяглася між деревами. Вона показувала шлях хлопчикові.

А ось і галявинка. Вона була уся всіяна маленькими кущиками суничок. З-під зелених листочків привітно посміхались ніжні білі квіточки.

  • Які гарненькі, - подумав Андрійко, - нарву собі букетик.
  • На зривай їх, будь - ласка, - сказала бджілка, - хіба не бачиш: я нектар збираю.
  • Не зривай нас, - обізвались тоненькі рослинки, - ми тобі у пригоді станемо.
  • Це ж як? – поцікавився Андрійко.
  • Приходь сюди на початку літа. Тоді ми нагодуємо тебе смачними червоненькими ягідками. 

Послухався Андрійко, не зірвав квіточки, а побіг стежиною далі. Біжить, біжить далі. Аж раптом дорогу перегородив струмочок. Взяв хлопчик камінчик і хотів його кинути у воду, та знову почулося:

  • Зупинися, не кидай! – залопотіли крильцями метелики.
  • Так, так, - обізвався жук- плавунець. – Не брудни моєї водички, дитинко. Я напою тебе джерельною водою, вона додасть сили і здоров'я.

Склав Андрійко долоньки, зачерпнув водички і напився. Вода в струмку холодна, чиста і смачна яка! Ще й м'ятою пахне. Біжить Андрійко стежиною. Повертається додому. І казки добринки несе в серці. А в слід йому шумить казковий ліс.

                                                                                                                                                      Кисіль Дарія, 5 клас

 

Казка про зайця і вовка

     Жив собі в лісі Зайчик - влітку сіренький, а взимку – біленький. Дуже полюбляв ласувати морквою і капустою. Візьме в лапки і хрумкає моркву своїми зубчиками.

Одного вечора біжить заєць з поля із морквою, а на зустріч йому вовк -стоїть злий, як пес.

  • Куди це ти зайчику поспішаєш? – питає він.
  • Біжу додому, мамі-зайчисі моркву несу. - Ледь тремтячим голосом

відповідає.

Вовк подумав, а тоді каже:

  • Хотів тебе з'їсти, але повечеряв сьогодні. Та як перехитриш мене, то не

з'їм тебе - ні сьогодні, ні через тиждень!

  • Добре, вовчику, домовились: якщо зустрінеш взавтра і ти мене не

помітиш, то я тебе перехитрив, - каже заєць.

  • Домовились, - відповів вовк.

Прийшов заєць додому та й думає: «Що робити? Не піти – вовк з'їсть, як попереджав його. Піти – то як від нього сховатись?» Цілу ніч думав заєць, але нічого не придумав.

Зранку випав сніг і заєць став білим-білим, бо взимку всі зайці стають білими, як молоко: на снігу їх не видно. І от вибіг зайчик на зустріч з вовком, де домовлялися, заховався під кущем і чекає. Іде вовк і оглядається на всі боки.

  • Зайчику, ти де?
  • Тут я, тут я – під кущем, – озвався зайчик. Та вовк його не бачив. Як же

можна побачити білого зайчика на білому снігу. І так три рази вовк гукав його і все не знаходив. А потім і каже: виходь, голубе, не буду тебе їсти, перехитрив ти мене.

Боровська Дарія, 5 клас

    Калина

У зеленому вінку

відбивається в ставку.

Червоне намисто вбрала

і листячком зашептала:

Я – цариця над всіма,

рівної мені нема.

А як осінь вже настала,

все намисто обібрала,

зажурилася калина,

впала тихая сльозина:

Як же так? Тепер мене

кожна пташка обмине,

кожен звір і всі комахи!..

І заснула бідолаха…

Спала, спала до весни,

снились їй чарівні сни…

Й ось прокинулась вона,

бачить – диво-дивина:

знов в зеленому вінку

посміхається в ставку.

Сорочку зшила їй весна –

ніжна фея чарівна.

Калинонька здивувалась

та вже більш не хизувалась.

Рудчик Антоніна, 6-Б клас

\         

Наход Олександр. ( 5кл )  Василь Сухомлинський "Як їжачок до зими готувався" 

 

  

Наход Олександр (5кл) В. Сухомлинський "Як кіт рибу ловив"

 

          

     Наход Олександр (5кл) В. Сухомлинський " Навіщо дякують?" 

 

Черепашка

Казка

На узбережжі моря жила маленька черепашка, що дуже любила вчитись. Однокласники завжди ображали Петті. Часто черепашка сумувала тому, що ніхто не дружив з нею, але її використовували лише для того, щоб вона вчила зазнайкам їхні домашні завдання.

Одного разу до сім'ї Петті приїхала бабуся. Дівчинка вчила домашні завдання і бабуся Дорі запропонувала прогулятись, але, на превеликий жаль, Петті відмовила. Дорі запитала:

  • Чому ти завжди сидиш вдома, коли твої однокласники гуляють

на подвір'ї?

На це онучка відповіла, що немає часу.

Бабуся заглянула до щоденника і запитала у Петті, чому

відмінниця вчить домашні завдання з трьох предметів так довго?

На це запитання дівчинка не мала відповіді. Бабуся сіла поряд і дивилась. Як Петті переписувала домашнє завдання сім разів. Коли черепашка закінчила, вона лягла спати.

Наступного дня бабуся пішла з онучкою до школи, бо був день відкритих дверей, де батьки та рідні могли відвідувати уроки. Після занять семеро учнів підійшло до черепашки і віддали зошити. Бабуся здивувалась і запитала у дітей:

  • Навіщо ви віддаєте свої зошити?
  • Як для чого. Нехай напише домашнє завдання!
  • Вам не соромно ображати слабших.

Один з них, почувши ці слова, побіг до друзів і розповів, що сказала бабуся Дорі. Тоді вони підійшли до Петті і вибачились, бо зрозуміли, що чинили неправильно. Після цього випадку у маленької черепашки стало багато друзів. Вони її підтримували та любили.

Березюк Анастасія, 6-Б клас

Міні-чат

ANDRIY SK© 2018
Безкоштовний конструктор сайтів - uCoz